Тости за кохання

Тости за кохання

Як не дивно, але рушієм прогресу є не тяга до нового, не думка і не допитливість… Двигуном прогресу є сама банальна лінь! Коли людина почала лінуватися запам’ятовувати – придумали писемність, коли людина почала лінуватися тягати на собі тяжкості і ходити пішки – винайшли колесо, і так далі…
Давайте ж піднімемо келихи за те, що в один прекрасний момент людина обледащіла жити одна і почала шукати собі вірного супутника життя. Саме з цього моменту її життя кардинально змінилося, і змінена людина навчилася відчувати цілу гаму нових почуттів і емоцій!.. За любов!

***

Перше почуття, яке людина відчуває при народженні – це материнська любов. Останнє почуття вмираючої людини – це любов до покидаємого світу. Без любові людство не змогло б існувати. Так вип’ємо ж за любов!

***

Три людини засперечалися про те, що ж є любов насправді.
Одна каже:
– Любов подібна квітці, виростаючої з упущеного випадковим вітром в родючий ґрунт насіння, красиво розпускаючогося, але досить швидко привядаючого і нестійкого до мінливостей клімату…
Друга каже:
– Любов подібна напою, який людина сама наливає в свій келих і може пити дуже довго, маленькими ковтками, смакуючи кожну крапельку; а може випити жадібно, великими ковтками, але все одно, рано чи пізно побачить дно…
Вислухавши їх, третя людина сказала:
– Любов – це і є любов: вона закономірна і випадкова, вона вічна і негайна…
І всі погодилися з цими мудрими і гарними словами. Так давайте ж і ми наповнимо келихи і вип’ємо за любов!

***

Я пропоную підняти келихи за унікальне і найбільше явище, скорочуюче життя кожній окремо взятій людині, але продовжуюче весь рід людський… Я думаю, всі здогадалися, про що йде мова – за любов!

***

Правду кажуть, що велетень, не пізнавший любові, не зможе дістати навіть до пояса звичайній закоханій людині. Адже любов підносить! Так вип’ємо ж за це піднесене почуття – любов, що дозволяє нам парити в небесах!

***

«Що таке любов?» – задали якось питання мудрецю, який без роздумів відповів:
– Молодому юнакові я відповім – зачекай трохи, скоро дізнаєшся. Якщо питає старий, я скажу йому – згадай, ти пережив це! Ну а людину середніх років, яка поставила таке запитання, я тільки пожалію…
А адже жалість принизлива, чи не так, друзі? Давайте краще ніколи не будемо ставити це безглузде питання. Кохайте і вам обов’язково дадуть відповідь взаємністю! За любов!

***

Один дуже відомий лікар одного разу сказав:
– Я лікую людей протягом багатьох десятиліть. За весь цей час я виписував своїм хворим величезну кількість різних лікарських засобів. І ось зараз я можу зробити висновок, що найкращим засобом від усіх недуг є любов!
– А що робити, якщо раптом вона не допоможе? – кажуть йому.
– Достатньо лише збільшити дозу! – відповів доктор.
Тому я пропоную підняти бокали за любов.

***

В одній компанії якось зайшла розмова про кохання.
І зупинилися на тому, що любов є ні чим іншим, як хворобою.
Але лікар, який був присутній в компанії, заперечив:
– Ні, хворобою любов не можна назвати, так як цей процес супроводжується великим виділенням енергії. Швидше за все – це робота.
Трохи подумавши, художник сказав:
– Ну, хіба це робота? Адже все так досконало. Це більше схоже на мистецтво.
Тоді в дискусію вступив мистецтвознавець:
– Зовсім ні. Мистецтво вимагає глядачів. А любов – річ інтимна, що нагадує процес.
Але з ним не погодився адвокат:
– Яким може бути процес, коли дві сторони задоволені? Це – наука, однозначно!
Тоді в суперечку втрутився старенький, ледве стоячий на ногах професор:
– Про яку науку може йти мова, якщо кожен студент може це, а я – не можу, незважаючи на те, що я є ректором Вузу!
Так вип’ємо ж за цю велику науку, що включає в себе і хворобу, і роботу, і мистецтво, і процес! За любов!

Оцініть статтю
ВІТАННЯ
Додати коментар