Як говорить народна мудрість, першим багатством у житті є здоров’я, ну а другим (не за значимістю, а за рахунком) є дружина. Адже хороша дружина – це вже половина щастя. З прекрасною дружиною горе не горе, а радість удвічі. У хорошої дружини і чоловік «золотий». Адже тепер моє місце, як кращого друга займає вірна подруга.
І сьогодні я хочу побажати нареченій виправдати всі ці мудрі вислови і випити за неї!
***
Холостяцьке життя людини можна порівняти з підлогою, що має всього одну половицю. Чоловік обережно ступає по життю, а половиця ця скрипить і прогинається, і ось-ось втратить рівновагу. Коли ж з’єднуються дві людини, то дві однакові мостини виявляються поряд і вже можна розраховувати на взаємну допомогу один від одного, і спільне життя стає набагато стійкіше, ніж холостяцьке життя.
Я піднімаю свій келих за наших «молодих», за таке успішне придбання стійкості і опори завдяки взаємній любові і розуміння! За їх сімейне щастя! Гірко!
***
З розмови двох чоловіків:
– У вас є дружина?
– Так, є.
– І давно ви одружені?
– Все залежить від моєї коханої дружини. Деколи ніби тільки вчора зустрілися, а часом – немов років п’ятдесят одружені.
Дорогий друже, мила наречена, я бажаю вам прожити все спільне життя так, як ніби ви тільки вчора зустрілися!
***
Молодій дружині свого найкращого друга я хочу нагадати слова одного дуже відомої людини: «Розсудлива жінка! Якщо бажаєш, щоб твій чоловік весь вільний час із задоволенням проводив тільки біля тебе, постарайся подбати про те, щоб ні в якому іншому місці він не зміг знайти стільки задоволення, приємності, ніжності і скромності».
Я п’ю до дна за щастя наших молодят!
***
Дорогі молодята і гості, уявіть собі таку ситуацію:
Йде по вулиці чоловік. Раптом до його слуху, невідомо звідки, доноситься схвильований тоненький голосок:
– Стій!
Чоловік зупинився, як в ту ж мить прямо перед ним падає з даху будинку на тротуар цегла. По боках він намагається відшукати господаря голосу, який його врятував:
– Хто ти, мій спаситель? – Це я, – чути все той же голос, – твій ангел-охоронець, що сидить у твоїй кишені.
Людина опускає руку в кишеню і дістає на світ Божий мініатюрного чоловічка розміром не більше сірникової коробки, кидає його на тротуар і тисне злобно:
– Де ж тебе носило, сволота, коли я надумав одружитися?
Я пропоную свому дорогому другу і його прекрасній нареченій випити за те, щоб навіть у пориві злості чи люті він ніколи не тиснув свого ангела-хранителя, а також, щоб він ніколи не пошкодував про те, що колись зробив!
***
Якось мені пощастило бути присутнім на одному весіллі. Непогане, загалом-то, було весілля. Але запам’яталося воно мені не цим, а зовсім іншим. В момент, коли гості почали розходитися, наречена встала і каже:
– Спасибі, дорогі друзі, за те, що прийшли! Дякую за щедрі подарунки! Вибачте, якщо раптом щось було не так… Адже я вперше виходжу заміж! Сподіваюся, наступного разу буде ще краще!
Так от, я звертаюся до кожного з молодят: ми цілком задоволені цим весіллям! І нам, втім, як і вам, інше не потрібне. Будьте щасливі!
