Різдвяний піст називається ще Пилипівським постом або, у просторіччі, Пилипівками, оскільки його переддень припадає на День пам’яті апостола Пилипа (27 листопада). У православ’ї його також називають Чотиридесятницею, оскільки піст, встановлений на честь Різдва Христового, триває 40 днів — до самого передодня світлого свята.
Різдвяний піст, ймовірно, з’явився на зорі християнства. Принаймні в історичних джерелах він згадується, починаючи з 4 століття. Вважається, що ця традиція виросла з поста напередодні свята Богоявлення, яке відзначалося як мінімум з 3 століття, а пізніше розділилося на свята Різдва Христового та Хрещення Господнього .
Спочатку Різдвяний піст тривав лише сім днів, однак, у 1166 році за рішенням патріарха Луки він став у православ’ї сорокаденним. Вірменська церква цієї реформи не ухвалила і відзначає піст протягом семи днів.
Церква вчить, що піст потрібен для того, щоб у свято Різдва люди могли з чистим серцем, душею і тілом зустріти Сина Божого. Як видно з цього постулату, очищати підлягає не тільки тіло (утриманням від продуктів, що не підходять посту), а й душу.
«Помиляється той, хто вважає, що пост лише у помірності від їжі. Справжній піст є віддалення від зла, приборкання мови, відкладення гніву, приборкання пожадливостей, припинення наклепів, брехні та клятвозлочину» , — писав свого часу Іоанн Золотоуст .
Що стосується їжі насущної, то Православна церква наказує утримуватись у дні Різдвяного посту від м’яса, яєць, молока та масла тваринного походження.
У наші дні посту у повній відповідності до статуту дотримуються лише служителі церкви та особливо благочестиві віруючі. Більшість мирян, зазвичай, допускаються послаблення. Якщо ви плануєте дотримуватися правил посту, врахуйте стан свого здоров’я, порадьтеся з лікарем і попросіть благословення у батюшки.
Піст закінчується в ніч з 6 на 7 січня зі сходом першої зірки – тієї самої, що вказала волхвам шлях до немовляти Ісуса.
