Не хандри, моє улюблене сонце, не давай хворобі жодної надії! Я бажаю, щоб щаслива посмішка знову осявала твоє прекрасне обличчя, і дивовижний сміх радував ніжними переливами. Одужуй і повертайся до мене, милий коханий, без тебе нудно і безрадісно. Всіма думками я щохвилини сприяю припливу твоєї бадьорості!
***
Одужуй скоріше,
Милий мій малюк!
Ти хворієш і в ліжечку
Цілодобово лежиш.
Дуже хочеться допомогти,
Тільки як, не знаю,
На жаль, в ліках
Я не розумію.
Принесу тобі гостинець,
Їж, сили надолужуй,
Але з умовою одною:
Милий, видужуй!
***
Одужуй швидше, чуєш!
Довго чахнути і хворіти не смій,
Їж варення, запиваючи чаєм,
Ноги пледом, шарфом шию грей.
Видужуй, стань скоріше бадьоріше,
А чхати і кашляти припини.
Прожени втришия свої хвороби:
«Вам зі мною, – скажи, – не по дорозі!»
***
Одужуй швидше!
Не хворій, не можна!
Чекають тебе твої колеги,
Близькі, друзі!
Дуже сумно пити мікстури
І ковтати таблетки
Захворів – лікуватися треба, –
Знають навіть діти!
Бо тобі бажаю
Ретельно лікуватися,
Щоб швидше від хвороби
Міг звільнитися!
Щоб повернувся до друзів ти
Бадьорим і здоровим,
Щоб залишався міцним,
Радісним, веселим!
***
Сонечко сумує з тих пір, як ти хворієш, і квіти сумно опускають свої пелюстки, а вітер не грає більше з листям, і навіть птахи майже не співають. Дні мені здаються безбарвними. Одужуй швидше, радість моя, поверни всі фарби цьому доброму світу, тому що він без тебе сірий, він чекає на тебе, швидше видужуй.
***
Жени хворобу геть і швидше!
Таблетки і мікстури кинь!
Нехай хвороба від злості лусне,
Що з нею тепер ти будеш нарізно!
Хворобу веселощами ми затопчем
І сміхом раз і назавжди викоренимо!
Ми за тобою сумуємо, між іншим,
І бачити в здоров’ї вже давно хочемо!
