23 листопада відзначається Міжнародний день акварелі (World Watercolor Day). Ініціатором заснування свята став мексиканський художник Альфредо Гуаті Рохо (ісп. Alfredo Guati Rojo, 1918–2003). Саме він, будучи видатним художником-акварелістом, а також переконаним у тому, що акварель здатна не гірше за живопис олією передавати красу світу, у 1991 році запропонував щорічно 23 листопада проводити Міжнародний день акварелі.
Багато в чому завдяки зусиллям цієї людини у другій половині 20 століття відродився інтерес до акварелі. Сам Альфредо Гуаті Рохо першим заснував Товариство акварелістів Мексики, Музей акварелі, а потім сприяв поширенню подібних товариств в інших країнах.
Знаковою подією в історії акварельного живопису стає винахід у Китаї у другому столітті паперу та використання її як основа для картин та малюнків. Саме звідти бере свій початок акварель. Поширення у Європі ця техніка живопису набула значно пізніше: у 17 столітті.
Назва техніки походить від подібних французького та італійського слів, що означають у перекладі українською буквально «водяниста», а корінь слова – «aqua» у перекладі з латинського означає «вода». Назва вказує на вигляд фарб, що використовуються у даній техніці живопису. Це фарби, основою яких служать розчинні водою речовини – клеї рослинного походження. Використання подібних фарб дозволяє досягти ефекту легкості та легкості зображення, плавних переходів. Досягненню подібного ефекту сприяє і використання паперу як основа картини, а також її попереднє зволоження.
Найкращим папером для акварелі вважається ватман, бристольський картон та торшон. Повертаючись до фарб, що використовуються в акварельному живописі, варто зазначити, що до їх складу крім водорозчинної клейової основи і барвника входять речовини, що забезпечують фарбі пластичність (гліцерин), що запобігають скочуванню з поверхні аркуша паперу (бичача жовч), а також захищають від плісняви, поява якої можливо через природне походження елементів складу фарби (фенол).
Сучасні художники, що працюють у техніці акварелі, використовують не тільки класичні акварельні фарби і пензлі, але і акварельні олівці, що з’явилися, воскову крейду для опрацювання окремих елементів і фрагментів картини.
Серед художників, які працювали в техніці акварелі, особливо виділяють А.Дюрера, Ван Дейка, К.Лоррена, Дж.Кастільйоне. Наприкінці 18 століття акварель набула поширення в Англії, щоправда, спочатку це сталося серед любителів, а не професійних художників. Популярність у суспільстві набула портретна мініатюра. Проте невдовзі у Англії з’явилася ціла плеяда професійних художників-акварелістів. Серед них не можна не згадати У. Тернера , Д. Кокса, С. Праута, У.Г. Ханта, Ф.Уокера та багатьох інших.
У 19 столітті акварель набула поширення в Європі та США. Багато художників 19 – початку 20 століть присвятили частину своєї творчості чи цілком акварелі. Серед них Делакруа, Сезанн, Сарджент, Брюллов, Врубель, Рєпін та багато інших.
Серед сучасних художників-аквалерістів можна визначити:
- Валентина Верлато – італійська художниця чудово володіє технікою малювання акварельними фарбами. Її композиції сповнені численних барв та неповторних емоцій. Вона обожнює малювати різноманітні квіти, пухнасті крони дерев, яскраві пейзажі, столики кафе з відвідувачами. Творіння Валентини чудово передають не тільки кольори, але й настрій добра та теплоти.
- Джозеф Збуквич – австралійський художник та виходець з Хорватії. Добре знайомий міжнародній спільноті художників як талановитий аквареліст.
- Стів Генкс – на його роботах оживають малі діти та красиві жінки. Його картини пронизані чуттєвістю, іноді, відверто сексуальні та як фотографії реалістичні.
- Мері Вайт – майстриня акварельних портретів. Особливо красиво у неї виходять жінки-афроамериканки на фоні квітучих луків.
- Т’єррі Дюваль – розробив власну техніку малювання аквареллю, за якою фарба наноситься в декілька шарів. Прискіпливо ставиться до деталей, доводить до бездоганності кожен акцент своєї роботи.
- Прафул Савант – всесвітньо відомий індійський художник, лауреат численних міжнародних премій. Червоною ниточкою у його роботах проходить рідна Індія – її яскраве сонце, сповнені суєтності міста, різнобарвні вулиці Делі. Картини Саванта настільки щирі, чуйні та теплі, що закохують в себе з першого погляду.
Попри примхи мистецької моди завжди є художники, які віддають саме акварельній техніці хвилини свого творчого натхнення. В Україні вони гуртуються навколо творчих об’єднань “Акварелісти України” та “Акварелісти Києва”.
Як правило, вже напередодні Міжнародного дня акварелі у різних містах світу за безпосередньою участю Товариств акваралістів відбуваються виставки картин художників, які працюють у цій цікавій техніці живопису.
