Красиві любовні зізнання в коханні чоловікові, хлопцеві

Проходиш мимо – серце завмирає,
Подивишся на мене – горю в вогні…
Коли ти поруч, кров моя грає,
Стає дихати так важко мені…

Ти розумний, привабливий чоловік,
Тих, що мріють про тебе, не злічити.
Але у мене відкритися є причина:
Люблю тебе – так було, є й буде!

***

Іноді дуже важко буває сказати
Те, що душу твою розкриває:
Раптом почувший це тебе не зрозуміє,
Так адже теж нерідко буває…

Але я все-таки волю в кулак зберу
І зізнаюся тобі в цьому сміливо:
Я люблю тебе, чуєш, шалено люблю!
Ось і все, що сказати я хотіла.

***

Навіщо ретельно приховувати за маскою байдужості те, що очевидно всім оточуючим? Я зовсім втратила спокій від вихору емоцій, який ти викликаєш навіть скороминущим поглядом. Всі думки зайняті тобою неподільно і єдина можливість привести їх хоч до якогось порядку – визнання. Я закохана і зачарована тобою!

***

У серце мені потрапив амурчик,
І в тебе закохалася я
Чому? Та тому що
Не прожити мені навіть дня:

Без таємничої посмішки
І без блиску цих очей,
У них потребую повсюдно,
Кожен день і кожну мить!

У мене червоніють щоки,
І сказати соромлюся я,
Що відтепер буду поруч,
Що віднині я – твоя!

***

Люблю тебе! Хоч і соромлюся зізнаватися,
Але не можу я почуття надалі в душі томити,
Краще вже «Ні!», ніж в невідомості залишитися,
І вірю, ти зможеш признання оцінити.

Таю надію, що мене ти любиш теж,
Що зустрінемо завтра, ніжно тримаючись за руки,
І стати зможу я для тебе все дорожче.
Скажи, що зробити, щоб моя мрія здійснилася?!

***

Моє серце розколоте на дві частини, одна з яких зараз перебуває у тебе, а мені важко жити з однією половиною серця, тому я хочу бути поруч з тобою, адже тоді дві половинки зможуть бути разом, і щастя, ласкаво посміхаючись, загляне в моє віконце. Частина мого серця вкрадена, але я полюбила злодія.

***

Не претендуючи надто на взаємність,
Забувши про гордість, про дівочу свою,
Скажу про те головне та інтимне.
А ти розвій мої сумніви.

Тебе люблю. Так-так, давно і сильно.
Хлопців я таких не зустрічала раніше.
Хоч знаю: милою не бувати насильно.
І від тебе не треба солодкої фальші.

Скажи, як є, відкрий мені свою душу.
Я щиро прийму будь-яку відповідь.
Пробач, що почуття вирвалися назовні,
І все ж мені скажи – так чи ні?

Оцініть статтю
ВІТАННЯ
Додати коментар