Людське життя подібне маленькому зростаючому кущику, ми ростемо, набираємося досвіду. Як і маленький кущ ми вбираємо в себе все найкраще, що нам дають. Коли людина досягне певного віку, вона стане самодостатньою і розцвіте як дерево. Так вип’ємо ж за те, щоб всі ми в певний момент розцвіли.
***
Один чоловік попросив у Бога достатку. А Бог йому сказав вилізти на найвищу і круту гору. Чоловік в непорозумінні — навіщо йому лізти на гору, — відмовився… І залишився він бідний. Давайте будемо в житті ми завжди будемо мудрі і будемо пам’ятати, що для досягнення будь-якого блага, завжди потрібно прикладати зусилля. Ніколи і нічого просто так нам в житті не дається!
***
Одного аксакала запитали «Що таке щастя?». Він відповів: «Щастя — це почута пісня. Пісня душі, яку не заглушив шум думок. Вона завжди звучить, але почути її можна лише, коли дозволяєш світу бути прекрасним. Коли твій погляд на світ і думки про нього чисті». Давайте вип’ємо за те, щоб наші думки були світлі й чисті!
***
Високо в горах, де небо таке прозоре, що навіть удень видно зірки, а повітря таке чисте, що його можна пити як божественну амброзію, жив один молодий юнак. Жив він у далекому гірському аулі і ніколи не спускався в долину. Був він сильний і казково могутній. У його руках металеві підкови гнулися як сама м’яка глина, а на плечах вільно містився найбільший баран з отари його батька. Але ось настав час юнакові отримати освіту і він відправився у великий світ. Через недовгий час прийшов батькам в аул лист, що хлопець сильно захворів. Так давайте ж вип’ємо за імунітет, тому що в нашому світі стільки зарази, що для того, що б у ньому вижити — в ньому потрібно народитися і жити!
***
Десь далеко в горах, там, де промені сонця з великою напругою могли обдарувати ласкою гірські верхівки… Там, у маленькому селі, жило чудове плем’я горян. Кожен його представник був красивий, розумний і ідеальний. Але, на жаль, ніхто в світі не зміг захопитися цим фактом. Адже ні одна душа про нього просто не знала. Так вип’ємо за те, щоб наші переваги завжди знаходили відповідну увагу і могли бути оцінені оточуючими.
***
Десь там далеко-далеко на весіллі вкрали наречену. На викуп у нареченого вимагали розповісти таємницю. Наречений сказав: «Колись давно, коли я ще був зовсім маленький, мені наснився сон. Сон про те, що я одружився на дівчині схожа як дві краплі на мою дружину і ми жили дуже щасливо». Давайте ж вип’ємо за те, щоби всі хороші сни збувалися.
***
Одного разу один гірський орел, вилетів на полювання. Довго літав він у пошуках здобичі, але нічого не підходило його смаку. Мишка — була занадто мала для такого джигіта. Овечка — занадто гидко бекала. Ну, а на ховраха, орел взагалі не дивився — набрид вусмерть. Так, перебираючи, він так напрацювався крилами, що втратив усі свої сили. Довелося лягати спати, так і не поївши. Так вип’ємо ж за те, щоб здійснюючи вибір, ми завжди могли вчасно зупинитися на відповідному варіанті.
