Маленький хлопчик вечорами любив, відкривши рот від захвату, дивитися на зоряне небо. Після цього він йшов до бабусі і питав: «Чому зірки світяться?». Так було щовечора, він задавав одне і те ж питання, але бабуся не знала відповіді. Одного разу бабуся раптом сама перейнялася інтересом з даного питання і сходила в бібліотеку, де отримала інтелектуальний екстаз. Давайте вип’ємо за те, щоб допитливість не покидала нас до самої глибокої старості!
***
З давніх часів існує притча: жили на землі два брата. Коли вони йшли в храм, на їх шляху зустрівся бідний чоловік, який просив милостиню. Один брат розсердився на нього й пройшов мимо, а другий, діставши останні гроші, віддав їх бідній людині. Коли вони почали молиться в храмі Бога про багатство, Бог сказав одному з братів: «Як же ти хочеш стати багатим, якщо ти душею бідний?», і не благословив його. А на другого вилив всіляке рясне благословення за його добре серце. Так вип’ємо ж за нашу душевну доброту. Пам’ятайте життя — бумеранг!
***
Існує повір’я, що кавказці можуть дожити до 100 років, тому що допомагає їм чарівна квітка життя. можливо і так, але в більшій мірі це відбувається тому, що кожен з нас має орлине серце: добре, скромне, чуйне і милосердне. Так вип’ємо ж за орлині серця, нехай їх буде якомога більше навколо!
***
На Кавказі жила-була сім’я і були у них діти, одного разу чоловік вирішив перевірити як дружина дивиться за його дітьми, і переодягнувся в вовка і прийшов до своєї сім’ї, дружина побачила його у шкурі вовка і не взнала, взяла його рушницю і застрелила його, захищаючи своїх дітей. Так вип’ємо за те, щоб у кожній родині панувало довіра, взаєморозуміння і любов!
***
Один дуже старий чоловік, який прожив багато років, сказав таку мудрість: «Ніколи не відтрікайся від брата свого і не забувай жінку яка тебе народила». Під дзвін келихів давайте урочисто пообіцяємо, що ми ніколи не відвернемося від наших рідних і близьких.
***
У мудреця запитали:
— Чому буває, що у людей любов проходить?
— Тому що любов це полум’я, яке постійно потрібно підкидати вугілля!
***
Одного разу, в бурю, плив корабель одного багатого купця, а з ним був поет, коли корабель підпливав до берега, він напоровся на рифи і корабель зазнав аварії, купець втратив цілий статок, а поет був щасливий, адже все його багатство в ньому, так не будемо ж забувати про те багатство, яке не можна втратити.
***
Одного разу, мій друг, який родом з Кавказу розповів мені одну мудрість. Вона свідчить про те, що люди, на жаль, більше сумують про те, що не варте нашої уваги. Але вони зовсім не переймаються з-за того, що проходить життя. Що ж, нехай кожен прожитий день буде незабутній і неповторний.
