День пам’яті ікони Божої Матері «У скорботах та печалі Втіха» відзначається православними віруючими 2 грудня. Серед численних образів Цариці Небесної ікона «У скорботах та печалі Втіха» займає особливе місце, незважаючи на те, що її оригінал не дійшов до наших днів, а в православних храмах представлені лише копії. Ця святиня стала даром, принесеним з стародавнього Афона, і тут чудесами, що прославилися через неї.
За списками, що збереглися, неважко скласти уявлення про те, як виглядала ікона «У скорботах і печалі Втіха». Опис її можна знайти також і в документах, що дійшли до нас. Це був невеликих розмірів тристулковий складень, у центрі якого містилося поясне зображення Богородиці з Немовлям на руках. На них чекали святий Іоанн Предтеча та Іоанн Богослов.
Христос, тримаючи в лівій руці скіпетр, правою благословляв усіх, хто прийняв його вчення. У нижній частині ікони, а також на бічних стулках зображалися постаті святих, які подвигами прославили Господа. Саме цей богородичний образ увійшов в історію під назвою «У скорботах і печалі Втіха».
Своїм корінням вона сягає стародавньої Візантії. Ікона Богородиці «У скорботах і печалі втіха» вперше згадується в документах, що стосуються XVII століття. Відомо, що вона належала константинопольському патріарху Афанасію III, згодом канонізованому і зарахованому до лику святих. Разом з ним вона вперше потрапила до Росії у 1653 році, звідки після його блаженної кончини перейшла до одного зі старців афонського Ватопедського монастиря.
