27 (14) листопада – День пам’яті Апостола Пилипа.
Апостол Пилип – один із учнів Ісуса Христа. Про його життя йдеться в Євангелії від Івана.
Пилип народився в одному місті з апостолами Петром та Андрієм, з ними був покликаний в учні Спасителем. Живучи насиченим духовним життям, Пилип проте мав дружину та дочок. Його промовисті проповіді Євангелія супроводжувалися багатьма чудесами, наприклад, воскресінням мертвих.
Одного разу недовірливий натовп погрожував побити проповідника камінням, і тоді Пилип побачив, що повз присутніх несуть носилки з мерцем, і оживив його. У ще одному випадку до нього прийшла мати, готова втратити розум від горя, і Пилип воскресив її немовля.
Пилип загинув як мученик, розіп’ятий язичниками на хресті.
Відразу за цим днем починався Пилипівський або Різдвяний, піст.
Святий апостол Пилип
Пилип входив до дванадцяти апостолів, які постійно супроводжували Христа під час Його земного життя. Ім’я Пилипа згадується у всіх чотирьох Євангеліях, проте найбільше про нього ми дізнаємося від євангеліста Івана.
Апостол Пилип походив, як і апостоли Андрій та Петро, з міста Віфсаїди, що знаходиться біля Галілейського озера.
Про род його занять до покликання нічого не відомо, проте можна припустити, що він, подібно до багатьох апостолів, був рибалкою.
Пилип був покликаний третім і відразу після цього привів до Христа Нафанаїла (відомого так само під ім’ям Варфоломій), який також став апостолом із числа дванадцяти. Подальша згадка про Пилипа зустрічається в розповіді про насичення п’яти тисяч людей, коли він говорить Христу про неможливість нагодувати таку кількість людей невеликими запасами хліба та риби.
Пізніше апостол приводить до Христа еллінізованих юдеїв, а під час Таємної вечори просить Його показати учням Отця.
Відомо, що після Вознесіння Христа апостол Пилип проповідував у Самарії та Кесарії. Крім того, апостол Лука, розповідаючи про перші роки християнства та про служіння апостолів, досить докладно розповідає про хрещення Пилипом ефіопського євнуха.
Відомості про подальше життя апостола є досить заплутаними та суперечливими. Переказ говорить про його проповідницьку діяльність у Скіфії та Фригії, причому нерідко він творив чудеса зцілення і навіть воскресив померлих. Часто його супроводжував апостол Варфоломій та близькі учні.
Пізніше апостол Пилип прийняв мученицьку кончину в місті Ієраполісі на території сучасної Туреччини. Жителі цього міста з великою ревнощами служили язичницьким божествам, і там знаходилося святилище, в якому жила єхидна, обожнювана людьми. Коли апостол прийшов до Ієраполіса з проповіддю вчення Христа, то почав молитися про просвітництво людей, і від його молитви змія померла на очах у жителів, що розлютило їх.
Апостол Пилип був схоплений і поміщений у в’язницю, але жерці наполягали на його смертній карі, і тоді правитель наказав розіп’яти святого, причому він був повішений головою вниз і народ кидав у мученика каміння. Незабаром у місті почався сильний землетрус, від якого загинула велика кількість людей.
На місці поховання апостола було збудовано храм, але коли в XI столітті місто було захоплене і зруйноване турками, то частки мощей святого були перенесені до Риму та у Флоренцію, а на Кіпрі в даний час зберігається голова апостола.
